МЕТОДИ АНАЛІЗУ ДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДИСКРЕТНО-КОНТИНУАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ПРИ ІМПУЛЬСНИХ ЗБУДЖЕННЯХ

Автор(и)

  • Микола А. Ткачук доктор технічних наук, професор, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», професор кафедри «Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-4174-8213
  • Євген Луньов здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8994-8409
  • Ігор Артьомов
  • Лев Луньов здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3164-0508
  • Андрій Грабовський доктор технічних наук, старший науковий співробітник, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», провідний науковий співробітник кафедри «Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-6116-0572
  • Микола М. Ткачук доктор технічних наук, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», старший науковий співробітник кафедри «Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-4753-4267
  • Антон Васильєв кандидат технічних наук, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», старший науковий співробітник кафедри « Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин»; м Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-8106-0950
  • Анатолій Набоков аспірант, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», кафедра «Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин»; м. Харків, Україна
  • Роман Нечаєв головний інженер ДП «Завод ім. В., О. Малишева», м. Харків, Україна
  • Вадім Соловей начальник служби безполітних систем Східного ОТО, Україна
  • Павло Калінін кандидат технічних наук (PhD in Eng. S.), доцент, Національна академія Національної гвардії України, доцент кафедри інженерної механіки; м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-9724-0630
  • Олег Льозний Національний технічний університет«Харківський політехнічний інститут», аспірант кафедри «Теорія і системи автоматизованого проєктування механізмів і машин», м Харків, Україна
  • Сергій Малакей Національний технічний університет«Харківський політехнічний інститут», аспірант кафедри «Теорія і системи автоматизованого проєктування механізмів і машин», м Харків, Україна
  • Володимир Троценко підполковник, Військовий інститут танкових військ при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», ст. викладач кафедри «Експлуатація, озброєння та військова техніка», м. Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/2079-0775.2024.2.11

Анотація

У роботі розв’язана задача удосконалення методів розрахунку віброударних машин із урахуванням відлаштування від можливих ударних резонансів. Цей критерій для обґрунтування параметрів віброударних машин при їх проєктних дослідженнях раніше не враховувався. Проте зі збільшенням маси технологічного вантажу, підвищенням робочих частот збудження вібрацій, а також зі зростанням габаритних розмірів тонкостінних корпусів вібромашин можливість реалізації ударного резонансу різко зростає. Таким чином, критерій відлаштування від таких резонансних режимів для сучасних важконавантажених машин за рахунок обґрунтованого вибору параметрів їхніх корпусів виходить на перший план. Якраз такий новий підхід і був запропонований у роботі для розрахунку віброударних машин та бронемашин. Для аналізу умов настання резонансних режимів при періодичному ударному навантаженні були послідовно розглянуті одномасова, багатомасова та континуальна динамічні системи. Показано, що ударний резонанс за відсутності тертя реалізується за кратності будь-якої власної частоти коливань корпусу машини частоті збудження від приводу. Крім того, для фіксації умов ударного резонансу залучено процедуру чисельного інтегрування системи диференціальних рівнянь руху. Одержані числові результати співпадають із аналітично установленими. На додаток також було визначено, що відлаштування від резонансної частоти уже на 5 ÷ 10 % різко змінює характер усталеного режиму руху вібромашини, причому амплітуди коливань суттєво зменшуються. Отже, для обґрунтування параметрів вібромашин необхідно максимізувати відлаштування спектру власних частот коливань їхніх корпусів як пружно деформівних конструкцій від частот, які кратні частоті приводу. Для реалізації такого алгоритму у роботі запропоновано адаптувати узагальнений параметричний опис. Як варійовані параметри обрані товщини елементів корпусів, їхні перерізи, схеми та кількість підкріплюючих ребер жорсткості тощо. Було установлено, що варіювання перелічених параметрів здійснює різноманітний вплив на «міграцію» власних частот спектру. При цьому можна вичленити ті параметри, які найбільшою мірою впливають на відлаштування від частот ударного резонансу. На множині цих параметрів якраз і визначається той їх набір, який задовольняє критерію максимального відлаштування від ударного резонансу. Також аналогічні розробки і дослідження виконані для бронекорпусів легкоброньованих машин.

Ключові слова: машинознавство, працездатність, віброударна машина, ударний резонанс, відлаштування від резонансу, метод скінченних елементів, корпус, бронемашина

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-23